(з керівником)

1. n

1) провідник, гід; екскурсовод

2) керівник; порадник

3) провідний принцип

4) орієнтир; покажчик

5) взірець, приклад

6) путівник; посібник; підручник

7) військ. розвідник

8) тех. напрямний пристрій

9) мор. корабель-зрівнювач

10) гірн. обсадна труба

11) рад. хвилевід

2. v

1) вести; бути провідником (гідом)

2) керувати, спрямовувати; бути керівником, управляти

3) стимулювати; надихати

4) бути орієнтиром (покажчиком)

* * *

1) провідник; гід; екскурсовод

2) провідний принцип

3) орієнтир, вказівка, покажчик

4) керівник; порадник; зразок, приклад; опікун

5) путівник; посібник, підручник; інтрукція, довідник; pl норми

6) дівчинка скаут

7) вiйcьк. направляючий підрозділ

8) тex. напрямна деталь; напрямне пристосування; напрямний механізм; pl напрямні ( верстата), паралелі

9) мop. корабель-вирівнювач

10) гeoл. ознака; напрямна жила

11) гipн. обсадна труба

12) paд. хвилевід

13) cпeц. світловод

1) бути провідником, гідом; вести

2) направляти; керувати; вести; визначати, формувати; бути керівником, управляти; керувати справами

3) стимулювати, направляти, надихати

4) служити орієнтиром, покажчиком, дороговказом

5) тex. управляти, направляти

1. n

1) консультація, зустріч з учителем (з керівником)

2) період навчання в коледжі

3) урок (у класах для дорослих)

2. adj

1) опікунський

2) наставницький

* * *

1) консультація; практичні заняття з керівником

2) урок, семінар ( у класах для дорослих)

3) період навчання в коледжі

4) навчальний посібник

1) наставницький

2) опікунський

1) консультант; керівна вказівка ( вищого суду); керівний принцип; довідник; орієнтир

2) скеровувати; бути причиною (стимулом); бути керівником, вести справи; слугувати орієнтиром

- guided

•

- guide rule

1) управляти, керувати; вести (справу)

2) подавати допомогу; постачати

3) чинити (правосуддя); накладати (кару)

4) призначати, застосовувати, давати (ліки)

5) виконувати, справляти (обряди)

* * *

1) управляти, вести справи; бути керівником; здійснювати керівництво, керувати, управляти

2) робити, надавати; проводити в життя; задовольняти ( потреби); (to) допомагати; сприяти

3) відправляти ( правосуддя), здійснювати; запроваджувати в життя ( закони), забезпечувати ( правопорядок); застосовувати ( засоби впливу)

4) призначати, застосовувати, давати ( ліки), вводити; надавати допомогу є to administer first aid надавати першу допомогу

5) відправляти ( обряди)

6) eк. контролювати, регулювати (ціни, рівень заробітної плати)

1. n

1) колесо; коліща

2) стернове (рульове) колесо; штурвал

3) тех. зубчасте колесо; шестірня, триб

4) кружляння, крутіння; коло, оберт

5) pl перен. механізм; рушійні сили

6) колесо фортуни (тж Fortune's wheel); фортуна, щастя

7) прядка

8) гончарний круг

9) амер. велосипед

10) дитяча коляска

11) pl амер., розм. автомобіль

12) розм. важна персона, велике цабе (тж big wheel)

13) військ. заходження флангом

2. v

1) котити, везти (тачку тощо)

2) котитися, рухатися на колесах

3) кружляти; повертатися; обертатися; крутитися

4) крутити; обертати; вертіти (щось)

5) їхати на велосипеді

6) іст. колесувати

7) військ. заходити з флангу

* * *

1) колесо; коліщатко

2) рульове колесо, штурвал; баранка

3) кружляння, коло, оберт

4) рулетка

5) колесо фортуни ( Fortune's wheel)

6) pl механізм; рухомі сили

7) cл. важлива особа ( в організації)

8) мережа театрів або місць розваги

9) cпopт. клас

10) приспів, рефрен

11) прядка

12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:

13) вiйcьк. захід флангом

14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик

15) гончарний круг ( potter's wheel)

••

1) катити, підкатити; везти

2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)

3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію

4) їхати на велосипеді

••

1) управляти, вести справи; бути керівником; здійснювати керівництво, керувати, управляти

2) робити, надавати; проводити в життя; задовольняти ( потреби); (to) допомагати; сприяти

3) відправляти ( правосуддя), здійснювати; запроваджувати в життя ( закони), забезпечувати ( правопорядок); застосовувати ( засоби впливу)

4) призначати, застосовувати, давати ( ліки), вводити; надавати допомогу є to administer first aid надавати першу допомогу

5) відправляти ( обряди)

6) eк. контролювати, регулювати (ціни, рівень заробітної плати)

1) провідник; гід; екскурсовод

2) провідний принцип

3) орієнтир, вказівка, покажчик

4) керівник; порадник; зразок, приклад; опікун

5) путівник; посібник, підручник; інтрукція, довідник; pl норми

6) дівчинка скаут

7) вiйcьк. направляючий підрозділ

8) тex. напрямна деталь; напрямне пристосування; напрямний механізм; pl напрямні ( верстата), паралелі

9) мop. корабель-вирівнювач

10) гeoл. ознака; напрямна жила

11) гipн. обсадна труба

12) paд. хвилевід

13) cпeц. світловод

1) бути провідником, гідом; вести

2) направляти; керувати; вести; визначати, формувати; бути керівником, управляти; керувати справами

3) стимулювати, направляти, надихати

4) служити орієнтиром, покажчиком, дороговказом

5) тex. управляти, направляти

польовий транзистор з керівником р–n-переходом

1. грам.

1) виділяє певний, конкретний предмет, певну особу чи певне явище

2) указує на те, що даний предмет, певна особа чи якесь явище відомі співрозмовникові

3) підкреслює винятковість когось чи чогось

4) визначає родове поняття

5) вживається перед іменниками, єдиними у своєму роді

6) вживається перед прикметником у значенні абстрактного іменника

7) вживається перед іменниками із збірним значенням

8) вживається перед іменником, що означає професію або заняття

9) вживається у сталих сполученнях

10) вживається з прикметниками у найвищому ступені

2. adv

1) тим

2) the... the — чим..., тим

1) консультація; практичні заняття з керівником

2) урок, семінар ( у класах для дорослих)

3) період навчання в коледжі

4) навчальний посібник

1) наставницький

2) опікунський

1) колесо; коліщатко

2) рульове колесо, штурвал; баранка

3) кружляння, коло, оберт

4) рулетка

5) колесо фортуни ( Fortune's wheel)

6) pl механізм; рухомі сили

7) cл. важлива особа ( в організації)

8) мережа театрів або місць розваги

9) cпopт. клас

10) приспів, рефрен

11) прядка

12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:

13) вiйcьк. захід флангом

14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик

15) гончарний круг ( potter's wheel)

••

1) катити, підкатити; везти

2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)

3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію

4) їхати на велосипеді

••

1. направляти, керувати, бути керівником

2. управляти

- to guide a state керувати державою

Арендт, Ганна (1906, Лінден - 1975) - нім. філософ. Здобула грунтовну освіту у Берліні, Марбурзі, Фрайбурзі, Гайдельбергу. Ясперс був керівником захищеної нею у 1928 р. докт. дис. з філософії "Поняття любові у Августина", написаної під впливом її головного вчителя і друга - Гайдеггера. Працювала у Берліні, Парижі, а з 1941 р. - в США, де вона, отримавши громадянство, викладала в ун-тах Принстона, Нью-Йорка, Чикаго. У своїх працях А. всебічно досліджує головні для її політичної філософії та антропології проблеми - передумови та способи функціювання політичної дії та досвід її руйнування тоталітарними режимами, які є кризовими феноменами модерного суспільства, втіленням абсолютного зла, знищенням людини як політичного суб'єкта. З цієї точки зору А. вважає фашизм та сталінізм словами-синонімами для означення структурно-ідентичних суспільств, в яких суб'єкти не просто перестають бути політичними суб'єктами, а втрачають навіть саму здатність усвідомлювати свою провину. Аналізуючи вічну для політичної філософії проблему взаємовідношення влади та насильства, А. підкреслює тернистий шлях утворення політичної влади, адже тиранія - це "комбінація насильства та відсутності влади". В кн. "Становище людини", написаній під переважним впливом Гайдеггера, А. прагне систематично обґрунтувати феноменологію людської діяльності, а також наповнює новим змістом такі традиційні поняття політичної філософії, як "влада", "насильство", "справедливість". Вона філософськи обґрунтовує тезу про те, що дію та висловлювання можна вважати політичними лише тоді, коли вони здійснюються в умовах свободи та заради неї О. собливістю становища сучасної людини, за А., є взаємозв'язок її публічного та приватного життя. Руйнування останнього через відсторонення від ідеологічних цінностей призводить, зрештою, до їх всеохопного панування у вигляді тоталітарних режимів. Творчість самої А. вирізняє тісний взаємозв'язок особистісного досвіду та мислення. На думку Йонаса, мислення було її пристрастю.

[br]

Осн. тв.: "Походження тоталітаризму" (1951); "Про насильство" (1970); "Людська ситуація" (1971); "Життя розуму" (1971).

Маркс, Карл (1818, Трир - 1883) - нім. мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. Навчався у Трирській гімназії (1830 - 1835), на юридичному ф-ті Боннського (1835 - 1836) і Берлінського (1836 - 1841) ун-тів. У 1839 - 1841 рр. працював над дис. "Відмінність між натурфілософією Демокрита і натурфілософією Епікура", отримав ступінь докт. філософії. Вчення М. складається з трьох частин: філософії, політекономії, теорії соціалізму. Загальний зв'язок їх наступний. На противагу Гегелю, М. розробив власний метод - матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення - матеріалістичне розуміння історії. Головний його принцип - вирішальна роль матеріального виробництва в житті суспільств, тому анатомію їх слід шукати в політичній економії, у відносинах власності і боротьбі класів як носіїв цих відносин. На відміну від попередніх епох, коли домінували сільське господарство, ремісництво, торгівля їх продуктами, за часів М. на перший план вийшла промисловість, а головними діячами історії стали капіталісти і робітничий клас. їх взаємини М. розкрив у теорії відчуження, згідно з якою капітал складається з праці, котра не оплачується, відчужується завдяки тому, що капіталісти володіють засобами виробництва, а пролетаріат їх позбавлений. На цій підставі між ними точиться класова боротьба, кінцева мета якої, за М., - знищення приватної власності, встановлення диктатури пролетаріату і створення нового, соціалістичного ладу В. цій боротьбі М. став на бік робітничого класу і заснував т. зв. науковий соціалізм. Попередні його варіанти мали утопічний характер, але упродовж всієї історії підлеглі - раби, кріпосні селяни, ремісники - боролися за більш справедливий лад. Тому тут існувала дійсна проблема, котру М. намагався розв'язати за допомогою "експропріації експропріаторів", а його опоненти - за допомогою реформ. В еволюції поглядів М. на різних стадіях домінуючими були різні частини його вчення. Спочатку такою стала філософія. Можна виділити три етапи розвитку його поглядів на неї: 1) власне антропологічний - сюди відносяться "Економічно-філософські рукописи 1844 року". Саме з приводу них "ранньому М." з боку ортодоксів робився закид в т. зв. антропологізмі, коли він знаходився під впливом Фоєрбаха і аналізував людину абстрактно. 2) Етап "філософії життя", наявний в "Німецькій ідеології" (1845 - 1846), особливо в першому її розділі, де основне поняття - "життя" та цілий спектр похідних, добре структурованих термінів: живі людські тіла як передумова історії; дійсні індивіди, їх діяльність і матеріальні умови життя; виробництво матеріального життя як перший історичний акт; виробництво життєвих засобів і самого життя людей; життєдіяльність як вираз єдності праці та існування індивідів; спосіб життя як синтез усіх зазначених моментів; критика ідеалізму за зведення живих реальних індивідів до самосвідомості. Це один з перших варіантів "філософії життя", а М. - один із засновників даної філософської течії. 3) Автентичним вченням М. стало матеріалістичне розуміння історії, перший виклад якого подано в "Німецькій ідеології", а класичне формулювання - в передмові до кн. "До критики політичної економії" (1859). Завдяки прагненням подати М. у "чистому" вигляді і максимальній незалежності від будь-яких впливів попередні форми його філософування було відсунуто в тінь і проголошено "недоліками". В загальній духовній еволюції М. антропологія і філософія життя стали нетривалими епізодами. Але їх цінність неминуща, бо людина - істота не тільки духовна, а й матеріальна, немислима без матеріального життя, і ніхто його так не відчув і не висунув на перший план, як М. Йому була притаманна особлива інтуїція, загострене бачення реального життя. Далі М. перейшов до спеціально-політекономічних досліджень, у яких живі люди перетворилися на соціальні маски чи ролі - капіталіст, робітник тощо. В "Капіталі" про особу йдеться лише остільки, оскільки вона є уособленням економічних категорій, носієм певних класових інтересів. Апогеєм економічних пошуків М. стала публікація першого тому "Капітала" (1867), а підсумком його - розкриття "історичної тенденції капіталістичного накопичення"; суть її в революційному переході від буржуазних до соціалістичних відносин. Соціалізм був висновком з економічного аналізу. Розробивши його в загальних рисах, М. доклав чимало зусиль до практичної реалізації свого соціального ідеалу: був засновником і керівником І Інтернаціоналу, підтримував Паризьку Комуну (1872) і т. ін. Особистою його метою була очікувана ним пролетарська революція, в якій він мріяв стати "Диктатором" (так називали його в колі друзів). Ця мрія не здійснилася. Натомість протягом XIX ст. в Зх Є. вропі позначилася інша тенденція - перехід від революцій до реформ як головних засобів суспільних перетворень. Теоретично вона була розроблена т. зв. реформістами - Бернштейном, Каутським та ін. Значною мірою до неї в 90-ті рр. наблизився Енгельс. Цим окреслюються історичні межі Марксового соціалізму Ф. ілософські його погляди виходять за ці межі, мають самостійне значення.

[br]

Осн. тв.: "Святе сімейство", у співавт. (1845); "Німецька ідеологія" (1845 - 1846); "Злиденність філософії"; "Комуністичний маніфест", у співавт. (1848); "Капітал". У 3 т. (1867, 1885, 1895).